Добрий вечір! Вино принесла красна панночка

Якщо цей день пройшов без дощу, то наступний рік буде важким і очікують швидкого настання зими. 5. позичати гроші. Вважається що весь рік будеш брати, і віддаючи комусь гроші цього дня – віддаси найдорожче! Вечеря на другий Святий вечір скромніша, ніж на перший, головною стравою вже є не кутя, а посвячена вранці цього дня святвечірня вода. Насправді, в цей день не обов’язково дотримуватись дванадцяти страв, проте головною умовою є те, що на стіл подають тільки пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар та кутя. Саме на вечерю подаються пісні страви: смажена риба, вареники, картопля з грибами, кутя, бобальки, узвар. Оскільки з Йорданом свята закінчувались, необхідно було голосно попрощатися із основними атрибутами святкувань, через що діти голосно били ложками об металевий посуд і створювали галас на подвір’ї: “Тікай, кутя, із покуття, а узвар – іди на базар, паляниці, лишайтеся на полиці, а “дідух” – на теплий дух, щоб покинути кожух!”. Біля церкви на храмові свята утворювався базар, на котрий приїжджали торговці, що продавали різний крам, солодощі й іграшки. На “храм” приїжджали й родичі з інших місць, які мали звичку заночовувати, оскільки церковні служби з цієї нагоди тривали надзвичайно довго2. Якщо в родині почали часто виникати конфлікти, то подружжю потрібно було піти в храм і біля ікони Казанської Божої Матері попросити налагодити відносини.

Це знак від Божої Матері. Божої ласки і благодаті в усіх Ваших починаннях. В Карпатському регіоні норми регламентації праці і відпочинку були найсуворішими, оскільки громадське життя більше підпорядковувалось церкві та релігійним заборонам, ніж це мало місце на Лівобережжі. На майдані відбувалось передусім громадське спілкування людей при вирішенні найбільш важливих питань спільноти1. Увечері на майдані чи в якомусь із просторих дворів починався загальносільський святковий бал. Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Нехай він буде переможний і сповнений радості! Нехай частинка сьогоднішнього тріумфу залишиться в твоєму серці і підтримає у важку хвилину! Нехай Великодні свята принесуть у ваші домівки достаток, спокій і благополуччя, щастя і міцне здоров’я, наповнять серця добром та милосердям. 4. Великодні та “зелені” свята. Оскільки в селі дві церкви і один монастир, то відзначається три храмових свята – на Йвандень – 7 липня, Іллю – 2 серпня та на Михайля – 21 листопада3. Головним громадським осередком традиційного села (і Бедевля при цьому не виняток) були церква та майдан біля церкви. Існують вони ніби поокремо, але одночасно в тісному взаємозв’язку, оскільки церква запозичила чимало елементів світської обрядовості, а світська обрядовість – від церковної.

Однак і потепер християнська церква із своєю розробленою і канонізованою обрядовістю не витіснила повністю елементи язичництва з обрядово-звичаєвих традицій3. І потепер гостей прийнято частувати так, щоб вони були цілком нагодовані та перебували “во хмелю”. На «бабин святий вечір» також прийнято ворожити, можливо звідси і назва – бабин, бо саме у селах на нашіптуванні, ворожінні та знахарстві найкраще зналися старші жінки. На храмові або ж престольні свята, на котрих була присутня більшість бедевлян священник освячував церкву. На Казанську ясний день – до похолодання. Якщо в цей день льох провітрити і окурити димом від сушеного ялівцю, то припаси ніхто не чіпатиме. Якщо хочеться здивувати, то вам сподобаються картинки з вітальними віршами. Якщо вдень ясно і сонячно, то незабаром вдарять сильні морози. Якщо урожай був багатий, то зима буде дуже холодною. В день храмового свята, крім святкового богослужіння, на котре прибували також священники з найближчих парафій, проводилось відпущення гріхів, тобто сповідь і причастя. Щоб забезпечити ус­пішне ведення скотарського господарства, цією водою в день свята кропили стійла і худобу, а щоб купці добре купували тварин, їм давали їсти чи нюхати тієї соломи, на якій стояв священик при освячуванні води.

Грала “банда” – оркестр троїстих музик, яких наймали спеціально на свяковий день. Серед релігійних колядок на Бойківщині найбільше виконуються такі загальновідомі на Україні пісні, як “Бог предвічний”, “Нова радість стала”, “Во Вифлеємі нині новина”, “Небо і земля нині торжествують”, “Темненькая нічка” та інші. Серед малечі найбажанішим було придбати якісь ласощі і забавки. В середовищі трудового населення і Закарпаття і України в цілому сформувалась усталена система регламентації усіх дій, пов’язана з роботою та відпочинком, відзначенням урочистих подій та свят. Готуючись до таких свят селяни прикрашали як церкву, так і власне подвір’я, різали худобу і птицю для майбутньої гостини, добували випивку, адже гостей могло понаїхати чимало. Хто сьогодні з ліжка впаде, тому потрібно подумати про свою поведінку. Хто сьогодні закохається, той ніколи не розлучиться. Хто хоч трохи обізнаний із звичаєвою творчістю в окремих регіонах України чи в інших слов’янських народів, той одразу ж це помітить2. Хто на Казанську одружується, щасливий буде. Вважалося, що 4 листопада є кордоном між осінньою погодою і зимовою, тому і говорили, sylnaukraina.com.ua що вранці на Казанську – дощ, а ввечері – сніг. Сороки вранці скрекочуть – зиму звуть, значить, до вечора снігу насипе.